Український Ігровий Портал

Чергова, п’ята частина серії Resident Evil, подібно до 4-тої Обителі, розроблялась доволі довго. За весь цей час фанати слухняно пускали слину від порцій скріншотів чи трейлерів, що просочились в мережу. І ось в березні місяці нинішнього, 2009-го року гра побачила світ, проте, поки тільки для консолей. Але вже 18-го вересня широким масам стане доступна версія для персональних комп’ютерів.

horror, яскраво вираженого survival там не було. Зомбі лізли не такими вже купками, а надавали перевагу вискакуванню з-за повороту, або повільному шкандибанню зі страшним стогоном.

Вже в другій і третій частинах нас вигнали з темного маєтку і перемістили в місто повне зомбі, що хочуть відхопити від вас шматочок.  Проте кількість загадок, головоломок і основний принцип не змінились. Все ще доводилось 10 разів проходити одну і ту саму кімнату тому, що ви знайшли ключ, що відчиняє двері в інший частині будівлі.
Приємне здивування принесла четверта частина серії, додавши таки приціл, зробивши ворогів моторнішими і розумнішими,  зменшивши кількість і складність загадок, та багато інших нововведень.
І ось вона - найновіша Resident Evil 5.

Familiar thing

 
Наш добрий друг Кріс Редфілд (англ. Chris Redfield), що вже мав нагоду постріляти зомбі в найпершій частині Resident Evil, та Resident Evil: Code Veronica, вирушає в Африку, в місто з дивною і абсолютно не зрозумілою назвою К’юйю (англ. Kijuju), щоб впіймати негідника Рікардо Ірвінга (англ. Ricardo Irving), котрий намагається продавати біологічну зброю. На місці він зустрічає Шеву Аломар (англ. Sheva Alomar). Шева працює в тій же організації, що й Кріс тому карати негідників вони будуть разом. Вирушаючи на пошуки вони зустрічають дивного місцевого мешканця, котрий накидається на них зі страшними криками. Пізніше вони опиняються в центрі величезного натовпу агресивних створінь, що кидаються і кусаються. Що тут думати – звичайно це зомбі. Якось переживши облаву вони продовжують пошук терориста. Зустрічають містичну особу в плащі, що забирає Ірвінга прямо у них з-під носа. Пізніше на жорсткому диску, відібраному у терористів, Кріс знаходить фотографію Джил Валентайн (англ. Jill Valentine), його попередньої напарниці, що вважалась мертвою.
Також у грі з’являється головний антагоніст усіх серій Альберт Вескер (англ. Albert Wesker). Вескер зовсім вже перекачав себе винаходами медицини від чого став надлюдиною і успішно цим користується протягом гри.
Тож чим це все закінчиться? Шукайте Resident Evil 5 і тоді обов’язково дізнаєтесь.
 
Rush hours
 
Цього разу можна зі стовідсотковою впевненістю сказати що це survival і трохи подумати перед тим як додати horror.
Зомбі вже з самого початку гри лізуть зі всіх дірок і не забувають пробивати нові дірки, тож на місці вони вам не дадуть постояти. Доводиться бігати по території в повному хаосі: шукати припаси, хоч трошки відірватись від розлюченого натовпу щоб потім відстрілятись здалеку і знову бігти куди подалі.
В грі досі є система барикад, але вона не може затримати злих паскудників надовго, особливо якщо вони додумаються пробити стелю, перелізти паркан, виламати двері і т.д. Вдосконалилась система точок попадання. Тепер їх близько п’яти і попадання в окрему точку визначає удар, котрий ви зможете виконати, якщо підберетесь ближче до зомбі. Нововведенням є можливість заховатись за стіною і в потрібний момент виглянути і швиденько, снайперською гвинтівкою, прибрати зомбі, що стріляє в вас.
За що можна похвалити розробників так це за купи різної зброї. Окрім вже звичних пістолетів, рушниць та автоматів нам дадуть можливість постріляти з дуже потужних штук, таких, як кулемет чи лазерна гармата і навіть дадуть в руки керування супутника, що посилає лазерні промені прямо із космосу.
Зброю можна вдосконалити по різним параметрам, можна продати знайдені камінці та інші скарби, щоб потім придбати собі трошки вбивчої сили. Нововведена у четвертій частині жовта трава кудись поділась, проте система лікування знайома: спреї та травки. Змінилась система сейвів. Тепер сейвпоінтів взагалі не існує, бо вся гра розбита на розділи,а розділи розбиті на частини. Після проходження чергової частини вас записують і дають доступ до меню вдосконалень.
А за різноманітність завдань, що нам доведеться виконати треба аплодувати стоячи. Ще ніколи  місії в Resident Evil не були настільки динамічними. Взяти хоча б поїздку на позашляховику, де за вами женуться зомбі і вам доводиться відстрілювати їх з кулемета. Чи наприклад подорож на човні, коли мало того, що відстрілюватись, то ще й постійно треба сходити і розчищати дорогу до важелів, що відкривають ворота, котрі не давали човну пливти далі, а за тим всім ще й поглядувати вверх, щоб раптом не прилетіли птахоподібні створіння і не почали атаку з повітря. Є завдання з таймером, такі, як перша зустріч з Вескером, а є такі де доводиться відстрілюватись від зомбі і чекати дива з небес, бо виходу з закритої території немає і якогось таймеру також немає; завдання де треба робити все дуже акуратно і точно (битва з містичною персоною в плащі) ; битви де простою зброєю не обійтись; битви в котрих треба вигравати хитрістю. Ну і не варто забувати інтерактивні заставки. Словом  - вам навряд чи буде сумно.
 
Unruly friend
 
Новий персонаж Шева, котра є напарницею Кріса у цій тяжкій справі, реалізовує собою систему кооперативу, про яку всі так багато писали і говорили.
Насправді, ваш партнер всього лиш комп’ютер, що пояснює поганеньке вміння стріляти та неекономність. Замість того, щоб стріляти в голову партнер стріляє по рукам та ногам в надії, що ви, також зайняті відстрілюванням від зомбі, підбіжите і проведете прийом. Партнери не люблять брати зброю сильнішу чим пістолет допоки ви не відберете у них всі кулі до пістолета, партнери не люблять, або просто не вміють кидатись гранатами, чи встановлювати міни. Проте партнери є в пригоді коли треба полікуватись, чи позичити набоїв – тут вони відразу допомагають вам.
Інколи вам доводиться розділятись і прикривати один одного. Кріс часто підкидує Шеву для того, щоб вона могла відкрити двері з іншого боку. Але як часто буває, в таких ситуаціях звідкілясь беруться зомбі і вам доводиться виймати снайперку і боротись за життя свого партнера зі всіх сил, бо смерть партнера в грі вважається програшем. Але все одно, якщо ви граєте з комп’ютером більшість доведеться робити вам.
Інша справа, якщо у вас буде можливість пограти з живою людиною. Живі персони і економити боєприпаси вміють, і не дадуть вас в образу психу з бензопилою. Проте в питаннях лікування справжні гравці, певне, будуть трохи повільнішими, бо для цього треба відкрити інвентар і взяти аптечку, якщо вона не встановлена на одну із швидких клавіш (а ці часто забиті зброєю).
 
Around the world with Resident Evil
 
Разом з Resident Evil ми вже побували і в містечку Ракун Сіті, на холодному острові Рокфорт  і в іспанському селі. Цього разу ми поїдемо в Африку. І коли це стало відомо, багато кому стало цікаво, а чи можна перенести атмосферу страху в країну де так багато сонця?
Відповідь: якщо ви ніколи не грали у подібні ігри вам може бути страшно. Для тих то вже бачив усіляких страшних створінь з Обителі Зла і не тільки, багато страху не буде, бо ваша чутливість до нього трохи притуплена.
Проте якщо Африка засіла вам в голову як сонячна спекотна країна, то тут вам доведеться полазити по підземним тунелям, де світло випромінює тільки ліхтар в руках партнера. Доведеться вам побувати і на воєнних базах, де зустрінете такого знайомого з четвертої частини командоса з мічіганом (командос роздобрів на зомбівських харчах), зустрінете і старих-добрих лизунів. На вас зверху будуть валитись трупи. Подекуди ви будете зустрічати настільки мутовані створіння, що від людей в них залишається дуже мало, якщо щось залишається.
Для того, щоб CAPCOM не звинувачували в расизмі в гру, окрім чорношкірих ворогів, додали й білих. Проте процент білих не такий і великий, а серед тубільців він взагалі відсутній.
Графіка у грі чудова. Все працює на покращеному двигунці MT Framework і Havok Physics, тому все виглядає реалістично і живо – кулі роблять своє діло, залишають вибоїни на стінах, висікають іскри з металу, вороги реалістично спотикаються і реалістично корчаться коли ви караєте їх ножем, голови реалістично вибухають.
Окрім всього вищеописаного у грі є, вже традиційна, гра у грі Mercenaries, а також бібліотека з файлами на персонажів гри, та просто з описами подій минулих частин гри. Звичайно, за проходження гри вам дадуть трохи контенту, в залежності від того на якому рівні ви грали.
 
Fear you can’t forget
 
CAPCOM не зупинились на простому релізі і створили сайт «Kijuju». На сайті є контент, що рідко, але стабільно оновлюють. Найбільш цівкою частиною контенту є  “Viral Campaign Episodes”, яких на сьогодні налічується 5. Ці епізоди не є нарізкою з геймплею, чи CGI анімацією – це коротенькі серії в яких розповідають про події після гри, і в них беруть участь живі актори.
 
Отже, CAPCOM, побачивши, що зміни внесені в четверту частину серії пішли на «ура!», вирішили не зупинятись, а зробити вже хороший геймплей, ще кращим, приправивши його найрізноманітнішими завданнями, котрі не дадуть вам засумувати.
Це вже не просто страшна гра з повільними зомбі, а ще й справжній шутер зі всіма відповідними складовими.
 
 

® Gameplay.org.ua
© Dead By Sunrise