+2.28
1 читач, 18 публікацій

NFS World

Цікаво, хтось з геймпеївців грає в NFS World? Бо мене вже давно затянуло. Можу поділитися всякими порадами та маленькою халявою

Ісчу тібя.

Шукаю іграшку, назви якої не пам«ятаю, тому опишу.
Перегони іграшкових автомобільчиків (кажу одразу — не ReVolt).Ганяють машинки по спец.трасах для іграшкових машинок, після кожного кола можна заїхати в спеціальний коридорчик, де можна підзарядити акумулятор.На гроші, отримані за перемогу на треку купуються всілякі апгрейди для тачечки (кальосіки там всякі, батарейки і т.п.).
Особлива прикмета:
Після перемоги на всіх трасах видається бонусна машинка з усіма прокачаними характеристиками.Називається машинка щось типу „червемобиль“ чи „червякомобиль“, карочі має вигляд рожевого черв»ячка на колесах.
Хто чув про таку — прохання повідомити хоча б назву іграшки, а краще й адресу, де можна таку скачати.
Знайшовшому — по «рєпі» і велика подяка.

Burnout: The Ultimate Box

Burnout

Вирішив все таки написати про це сумнівне дійство. До виходу Burnout на PC, всі ярі консольщики кричали яка це ульотна, супер-гіпер-динамічна гра, якої на PC ніколи не буде і що хай PC'шники заздрять. Ну, по суті, заздрити нема чому.
У нас є місто (Paradise City) з душе гарним дизайном: все продумано, все зроблено для того, щоб було де розвернутись і реально політати, а не в'їжджати в першу ж стіну. У нас є дуже-дуже висока динаміка коли навіть не встигаєш зрозуміти що відбувається. У нас є гарна графа і звук, шикарний саундтрек, аварії, система ушкоджень...І все… Всього 5 режимів гри: полювання (треба за конкретний час розбити таку-то к-ть машин суперників), спрінт, гонка, екстрім (просто виконуємо комбо-трюки і набираємо очки) і втеча (їдем в конкретне місце, щоб на не розмазали). Ще у грі така херня, як всього 8-10 місць для фінішу: ми стартуємо з якось точки, а фінішуємо в одній з цих 8-10, від чого здаєть що гонки абсолютно однакові і що ми їдемо одне і те саме всю гру. Також до кожної гонки треба їхати самому. На початку це ще весело, бо гонок багато, але в кінці коли гонок 3-5, то їхати через усю карту назад на старт через провал завдання сумнівне задоволення. Гра приносить задоволення рівно стільки, скільки виматує абсолютно всі нерви. Сумнівних рішень та іншого лайна у цій грі велика-велика гора. Писати про мінуси можна довго...
P.S. Flatout значно краще!!!

Need For Speed Undercover

Одразу розвію два міфа: це не Мост Вантед 2 і це не фізика, як у ПроСтріт. Де побачите такі твердження, знайте, то пишуть малолєтки:)
ЕА презентували нам нову серію з НФС і я дуже задоволений. Почнімо з фізики. Фізика тут така аркадна, що аркадніше лише в Борнаут і це мене дуже пре: можна на 250 км/год входити в 90 градусний поворот і це чудово!!! Динаміка у грі трошки нижча ніж в МВ, але дуже непогана: гонки дуже цікаві, багато трафіку, класний дизайн міста (МВ курить у куточку!!!), багато розвилок, тунелів, складів, мостів і т.д.: є де розгулятися. Машин у грі не багато, реально нових — 5-7 від сили, деталізація машин на висоті, але тюнінг тупо такий як і в ПроСтріт: всі деталі взято звідти, лише вінілів трошки добавили, але 80% — це старьйо. З вінілами пов'язане неприємне нововведення: раніше ми вибирали вініл, потім колір, потім редагували розмір і т.д, а зараз ставимо вініл, потім ідемо в окремий розділ редагування в якому підрозділи по зміні розміру, розташування і т.д.
По грі. Ти коп під прикриттям (це всім відомо) і маєш набити авторитет джекеса. Ми катаємось по місту і вибираємо гонки, можна просто натиснути таб і ви розпочнете найближчу до вас гонку. Проходячи гонки і погоні з копами ми набираємо авторитет і на нас звертають увагу місцеві босси, які видають нам завдання ну і т.д. (в такому руслі рухаємось по сюжету) Меню, як такого у грі нема, ми заходимо у гру і зразу ганяємо в місті (гаража у нас теж нема). Тюнінг і покупка здійснюється просто з меню: натискаємо ескейп, заходимо в магаз і далі по списку. Щоб ставити нові абгрейди потрібно знайти магазин запчастин, як у Андеграунд 2.
Ну це, в принципі, і все в моєму маленькому огляді. Всім обов'язково грати!!!
P.S. Забув про вимоги написати. У грі якась дивна оптимізація. Нічого від налаштувань якості не залежить: хоч 640Х480 і 0XАА, хоч 1600Х1200 і 6ХАА гра йде однаково, опції хоч мін. хоч макс. теж не впливає. Мені то пофіг, бо йде нормально, але людям зі слабими компами це трагедія, бо на слабких компах гра глючить нереально.
P.S.S. Допишу інфу. Про те, щоб щось купити нам потрібно знайти магаз я писав. Так от, магази є для машин і для барахла і лише конкретного типу, тобто машини лише 3-го рівня, або барахло рівня стріт. Нітрос набирається як і в МВ, але є кулдаун. Є нові-старі режими. Драга і дріфта нема, але є хайвей батл, коли потрібно по магістралі повної трафіку відірватися від суперника на 300 м. і аутран — аналог, як у Анд.2, коли потрібно 1 хв. їхати перед суперником і повертати і їхати можна куди завгодно, а він їде за вами. Завдання з ментами всі на час, тобто за конкретний відрізок часу потрібно завалити стільки-то ментів і т.д. і потім ще й втікти. З боссами гонки такі: босс пробив, що ти мєнт і кудись там тікає, ти маєш розбити його тачку і тачки його прибічників. Масл-кари та інші машини керуються по різному, відчувається маса великих американських авто. Трафік і копи при зіткненні реагують по різному — в залежності від маси авто: маленький Лотус при аварії майже зупиняється, а великий Додж зносить все нафіг.
P.S.S.S. Забув дописати основне. Тепер ми прокачуємо свого драйвера по таким параметрам як гальмування, використання нітро і т.д. Чим краще прокачали, тим краще юзаються відповідні приколи.

Pure

Отже спішу поділитися враженнями від неймовірно динамічної і енергійної гри під назвою Pure. Це гра в які треба ганяти на квадроциклах виконуючи трюки, яких є, по попереднім підрахункам, 50+комбо (є прості, складні, продвинуті і професіїні).
Почну з графи: все акуратно і гарно оформлено, пейзажі просто шедевральні, квадробайки дуже деталізовані (до речі кожен потрібно зібрати з деталей самому), персонажі колоритні і анімація на висоті.
Звук: енергійний рок і електро музика.
Геймплей: динамічні гонки в 3-х режимах: гонка, спринт (з двома все ясно) і трюки, де потрібно набрати найбільшу кількість очок виконуючи складні комбо і продвинуті трюки — режим неймовірно крутий і захоплюючий, особливо коли летиш з метрів так 50-ти вниз і виконуєш комбо-трюки (чувачки крутяться на квадробайка у різних позах, музика затихає і чутно свист вітру).

ТrackMania

Незважаючи на критичне ставлення до останіх творінь розробників автосимуляторів мушу визнати — розробники Тrackmania зуміли мене здивувати. По-перше непогано реалізовано управління машиною, навіть таке специфічне, як коригування машини в польоті :), хоча від симулятора автотрюків, де головне — швидкість і видовищність цього ніхто й не вимагає. По-друге кількість і різноманітність трас приємно вражає. Про швидкість говорити складно, дивитись не спідометр ти не встигаєш, та і сенсу особливого немає — і так неясно чого там 300- км чи миль. Загалом гра виконана в мінімалістичному виконанні, що, як не дивно, не зменшує ні футуристичність трас ні їхню "їздабельність". Під час виконання трюків камера примусово переключається на вигляд від першої особи, що додає швидкості і ефекту присутності. Якщо врахувати, що все це заточено під нет (автономна гра -це швидше бонус), то гра справді заслуговує найвищої оцінки :good:
http://www.trackmania.com/en/
http://www.trackmania.com/
http://www.trackmania.ru/cgi-bin/show.pl

Death Track: Resurrection – огляд демо-версії

Death Track: Resurrection – огляд демо-версії
Зразу ж уточню, що Death Track насправді ніякий не симулятор, а 100% авто аркада – з ракето- та плазмометами, вибухами і знищенням всіх і вся на трасі, але пишу про неї тут, оскільки головним героєм на відміну від GTA є все ж таки автомобіль.
Демка Death Track потрапила до мене на диску-додатку «Домашнього ПК». До цього моменту я знав про Death Track лише те, що свого часу (20 років тому) це був суперхіт і еталон якості. Death Track: Resurrection – сиквел гри зроблений росіянами, які внаслідок якихось хитромудрих комбінацій перекупили права на торгову марку.
У самому «ДПК» була стаття, присвячена грі. Стаття оголошувала гру неповторною, геніальною, найкращою автоаркадою усіх часів і народів (усі епітети не передам, кому – цікаво – «ДПК» № 4 за квітень 2008). Усе це, звичайно ж, викликало в мене підозру.
Підозри, на щастя, не підтвердились, принаймі не повністю. Гра вийшла загалом вдалою – графіка на дуже хорошому рівні (особливо мені сподобалось, що в меню розробники не стали бавитись в «високо-низько» а чесно додали опцію «якщо у вас відео карта 512»), фізика нагадує NeedForSpeed з поправкою на аркадність, геймплей непоганий – безперервний екшн забезпечується можливістю залишати позаду себе міни – навіть якщо противники далеко, підірватись на їх мінах – запросто. Тішить можливість розстрілювати хмарочоси, правда для цього потрібна потужна зброя і не одне попадання (усе це на швидкості смсб). Розстріляні будівлі падають велично, як вежі-близнюки – картинка транслюється або в віконечку, або у режимі сповільненого часу. Цей же режим вмикається коли вдається закатрупити когось із суперників або коли вибухає твоя тачка. Останнє дуже нервує – сидіти і дивитись, як мимо тебе проїжджають противники і чекати поки тачка воскресне. Воскресіння звичайно ж безкінечні, як в тебе, так і в інших, інакше б гонка закінчувалась на першому колі.
Найбільший мінус гри – в графіці, вона настільки якісна, що розробники вирішили: маслом кутю не зіпсуєш… і зіпсували. Буяння кольорів на екрані таке, що часто неможливо роздивитись перешкоди на шляху. Я кілька разів врізався в опори під мостами, бо їх просто не було видно на фоні будинків.
Можливо це тільки в Бангкоку, бо у повній версії доступні інші міста, де кольори, судячи з скрінів, трохи стриманіші.
Короче, гра вийшла справді непоганою, а причина захоплених воплів «ДПК» (до речі, автор огляду – гол редактор Олег Данилов) для мене прояснились, коли я звернув у вагу на рекламу Death Track: Resurrection у кожному номері «Gameplay». Воно і правильно – хвалебну статтю в один журнал, пряму рекламу в інший — власник видань же один і той самий  .
Для характеристики гри найбільше підходить оцінка 4+, за параметрами самого «ДПК» — «якісний продукт, який відповідає всім вимогам жанру, по можливості ознайомитись».
ЗІ. Повну весію я все таки придбаю, і, звичайно ж, поділюсь враженнями.